В соцмережах набирає обертів обговорення вироку Зіньківського районного суду Полтавської області від 23 серпня 2023 року по справі 530/337/23. Фабула справи досить проста: військовозобов’язаний обвинувачувався за статтею 336 КК (ухилення від призову). 16 січня 2023 року йому було вручено повістку для відправки на військову службу в Збройні Сили України по мобілізації. 10 березня йому повторно вручили повістку, але військовозобов’язаний для відправки на військову службу не з`явився.
Цікавіть юридичної спільноти викликана мотивацією судді.
Зокрема у цьому вироку суддя зазначив, що у Положенні про територіальні центри комплектації та соціальної підтримки» «ідеться про комплектування особового складу територіальних центрів комплектації та соціальної підтримки, а не Збройних Сил України», «а Закон «Про військовий обов`язок і військову службу» та Положення про проходження громадянами військової служби у ЗСУ надає правову підставу для такого комплектування і жодним чином не стосується комплектування Збройних Сил України, а тому не дають працівникам та державним службовцям територіального центру комплектування та соціальної підтримки повноважень комплектувати Збройні Сили України військовослужбовцями, а лише відповідно законодавства про працю, за трудовим договором (контрактом), що має бути вольовим рішенням такого найманого працівника. Примус до трудового контракту є формою рабства».
Які аргументи навів суддя
Також, як вказує суддя, «вимога передати майнові права на персональні дані своєї фізичної особи, що містить конфіденційну інформацію про людину юридичній особі приватного права для внесення в свій Реєстр є незаконними, являється примушенням до цивільно-правових зобов`язань, вимаганням, шахрайські дії з метою заволодіння чужим майном».
Також суддя зазначає (орфографія збережена – прим. ред.), що «відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №698817 Міністерство оборони України має ідентифікаційний код юридичної особи 0034022. Форма власності - приватна власність. Дані про основний вид економічної діяльності: 84.22 діяльність у сфері оборони».
«Органом в системі органів виконавчої влади є Міністерство оборони України, який у відповідності до Конституції та законів України, існує як орган державної влади, який не є суб’єктом господарювання, а є юридичною особою не публічного права, що має бути створений на підставі закону прийнятого ВРУ, згідно ст.8 Господарського кодексу України та ч.2 , ч.3 ст. 81 ЦК України. Відповідно до ст. 8 ГК України, держава, органи державної влади не є суб’єктами господарювання .В зв’язку з цим Міністерство оборони України є органом приватного права.
Визначення: КОМПАНІЯ - суб`єкт господарювання юридична особа або фізична особа підприємець, або суб`єкт незалежної професійної діяльності, який надає професійні послуги, на умовах, передбачених цими Правилами.
Визначення: Код ЄДРПОУ (Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України) унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, створеному 1996 року.
Визначення: Класифікація видів економічної діяльності» (КВЕД) складова частина державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації в Україні. Класифікація призначена для використання органами державного управління, фінансовими органами та органами статистики.
Визначення: Директор (від лат, dirigo, фр. directeur «спрямовую, керую») посада, керівник підприємства чи навчального закладу, організації чи структурного підрозділу (колективу).
Жодна комерційна діяльність не може здійснюватися у правовому полі без реєстрації, включаючи присвоєння кодів КВЕД отримати їх зобов`язані абсолютно всі підприємства, навіть ті, які працюють без формування юридичної особи. Тому перед реєстрацією на власників створюваного бізнесу покладається обов`язок по визначенню специфіки майбутньої діяльності і фіксації свого рішення в цифровому позначенні. З цієї причини дуже важливо правильно підбирати коди, перед тим, як звернутися до того, хто привласнює КВЕД ОРГАНІЗАЦІЇ.
Привласнює КВЕД Фіскальна Податкова Служба.
Відповідно пункту 1 «Положення про Міністерство оборони України» (документ № 671-2014-п), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №671 26 листопада 2014 року, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 12 статті 92 Конституції України зазначено, що виключно законами України визначається ОРГАНІЗАЦІЯ і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики.
Аналіз вищенаведеного свідчить про те, що положення Закону України «Про Збройні Сили України» №1934-ХІІ від 06.12.1991 щодо організації діяльності Міністерства оборони України суперечить Конституції (Основному Закону) України, а Положення про Міністерство оборони України, суперечить Конституції України та Закону України «Про Збройні Сили України».
Наразі, суб`єкт «Міністерство оборони України» не утворений Законом України, а зареєстрований як суб`єкт господарювання з кодом ЄДРПОУ 0034022 та діє не відповідно Закону України, як того вимагає Конституція України (Основний Закон), а відповідно до «Положення про Міністерство оборони України» (документ № 671-2014-п), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №671 26 листопада 2014 року, що ідентифікує суб`єкта Міністерство оборони України як суб`єкта поза правовим полем», - продовжує суддя.
«В Законі України «Про Збройні Сили України» повноваження Міністерства оборони України не має жодної згадки про суб`єкт права Міноборони, жодного посилання на те, що Міноборони та Міністерство оборони України тотожні суб`єкти. Скільки б разів не використовувалось посилання на Міністерство оборони України в Законі «Про Збройні Сили України» назва суб`єкта Міністерство оборони України прописується незмінно повністю, що є юридично вірним, дає змогу ідентифікувати суб`єкта, не вводить в оману. Тому твердження, що Міноборони це Міністерство оборони України юридично нікчемне, означає суб`єкта поза правовим полем.
Таким чином, суд встановлює правоздатність, дієздатність та деліктоздатність, тобто правосуб`єктність суб`єкта Кабінету Міністрів України», - вказав суддя у вироку.
«Юридична особа з державною назвою КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ та кодом ЄДРПОУ 00031101 зареєстрований в іноземному реєстрі, який належить приватній іноземній компанії Dun & Bradstreet (D&B), як суб`єкт підприємницької діяльності з присвоєнням DUNS-номеру 552646506.
У відповідності до ПОЛОЖЕННЯ Про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України суб`єктами ЄДРПОУ є юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання, тобто код ЄДРПОУ присвоюється суб`єктам господарювання.
Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи публічного права з назвою Кабінет Міністрів України та витяг з єдиного державного реєстру про вищезазначену юридичну особу у Центральному Держаному Архіві Вищих Органів України не зберігається.
Відомостей про утворення Кабінету Міністрів України в переглянутих документах Верховної Ради Української РСР (України) за серпень 1991 року у ЦДАВО не виявлено.
В документах Верховної Ради УРСР за 1991 рік в ЦДАВО зберігається Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки від 18 квітня 1991 року № 980-ХІІ «Про утворення Кабінету Міністрів Української РСР».
Законом УРСР № 1554-ХІІ від 17 вересня 1991 року «Про внесення змін і доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР» пунктом 16 постановлено у назві і тексті Конституції (888-09) слова «Українська Радянська Соціалістична Республіка», «Українська РСР» замінити словом «Україна».
Таким чином, Кабінет Міністрів Української РСР був переіменований на Кабінет Міністрів України», - вказав суддя у вироку.
Також, на думку судді, «так звані «Закони України» та УКАЗИ Президента, в тому числі «Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», «УКАЗ Президента «Про введення воєнного стану в Україні», «УКАЗ Президента України «Про використання Збройних Сил України та інших військових формувань», які легітимізуються під виглядом законів є авторськими творами, не мають конституційного підґрунтя, не являються законами по суті, не являються обов`язковими для виконання народом, є офертами від суб`єкта, що надає послуги з державного управління».
«Ці «нормативні акти» мають статус таких, що застосовуються, а не являються легальним діючим законодавством», - підкреслив суддя у вироку.
Отже, суддя вирішив «визнати невиним та виправдати у зв`язку з недоведеністю наявності в діях обвинуваченого складу цього злочину.
Кримінальне провадження по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України закрити в зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді».
Автор: Наталя Мамченко
