Войти
Закрыть

КРЕДО городской власти: «И ТАК СОЙДЕТ..»

Жизнь города

Никопольчане, при активном содействии руководителей города коммерсанты раскопали центральную аллею Никополя. Очевидно, это не последние земляные работы, которые будет проводить фирма «АЙ-ТЕМС О8», принадлежащая депутату городского совета. Ведь надо успеть выкопать 90 километров труб бывших теплосетей.

 
Выкопать, продать и заплатить долги (до сих за имущество Громады – никопольские теплосети, покупатель не заплатил ПОЛНУЮ сумму).
Общественному союза «Никопольчане» достоверно известно, что фирма «АЙ-ТЕМС 08» н НЕ ПОЛУЧАЛА РАЗРЕШЕНИЯ на повреждение объектов благоустройства (аллеи по проспекту Трубников).


Тем не менее, работы ведутся и никто никого не штрафует, как того требует статья 152 Административного кодекса Украины.


Может быть, городской голова Андрей Фисак и его подчиненные не знают о том, что в стране существуют Законы? Или чиновники предпочитают применять их избирательно, в зависимости от цвета глаз и от наличия неслужебных отношений с тем или иным «коммерсом»?


Давайте попробуем провести нашим заработавшимся «слугам народа» небольшой юридический «ликбез», для чего публикуем выдержки из ряда нормативных актов, регламентирующих порядок выдачи разрешений на ВРЕМЕННОЕ повреждение объектов благоустройства (СМ. прилагаемые фотографии).


Обращаю внимание, что в РАЗРЕШЕНИИ содержится обязывающая норма: производитель работ восстанавливает поврежденный объект ЗА СВОЙ СЧЕТ.
БУДЕМ МОНИТОРИТЬ…

Виталий Журавлёв
Громадська Спілка "НІКОПОЛЬЦІ"

«Везу тобі свої вірші…»

город Покров

Витонченість слова, легкість і бездонність відтінків кожної рими – все це поетеса Олена Левченко, яка представила рідному Покрову свою «Філософію крил».

   
Сам на сам з читачем, відкрита в емоціях і почуттях, Олена Левченко ділилася з земляками найсокровеннішим – своїми віршами. Тендітна постать біля мікрофона, книга і цілий всесвіт образів, світлих та прозорих. Вона вела за собою, посвячуючи у філософію мрій, сподівань та надій. Все, як і обіцяла, коли запрошувала на презентацію своєї поетичної збірки: «Місто, у якому пройшло моє дитинство, у якому було безліч злетів, закоханостей у цей світ, везу тобі свої вірші! Читатиму, розповідатиму, світитимусь для вас!»
Випускниця дев’ятої школи, сьогодні Олена Левченко поетеса зі своїм неповторним почерком. Її вірші завжди дивували глибинністю, про що говорять вчителі Надія Волик, Ніна Якимова.


«І вірші полилися рікою» - напише вона вже зараз, хоча вірші лилися ще з дитинства.


"Хворію віршами з самого дитинства. З рядками прокидаюся серед ночі, з ними ж кочую місцевим транспортом і виконую всю щоденну рутину. Якась розсіяність, хаотичність і вітер в мені, їй-богу".


Переможниця-школярка обласного конкурсу «Собори наших душ», вже у 2012 році студентка Київського національного університету ім..Тараса Шевченка, Олена стала «Поетесою року», за рішенням київського журналу «Мова та історія».


Її поезії прочитані у Франції, Балканах та Греції, очікувані вдома, у Покрові. Бо кожен вірш – то одкровення про те, що хвилює і бентежить, бринить у душі. Це саме той сплеск справжньої літератури, яка не залишає байдужим – закоханість у рідне слово, свою мову.
На презентації «Філософії крил» Олена зізнавалася у любові до свого рідного дому, вчителів. Присвячувала вірші батькам, присутнім у залі, запрошувала до відкритого мікрофону юних поетів, як до можливості відкрити свій внутрішній поетичний світ.


Пишалася своїм містом, яке радує змінами, новим обличчям, наголошуючи, - «Не взнаю його!» Бажала Покрову запалювати нові зірки – юні таланти і обіцяла повернутися знов...

ВІЙНА НЕ НА ЖИТТЯ А НА СМЕРТЬ 1933 рік (+ відео - викриття кремлівських міфів)

Аналитика / опросы / В Украине

Нам нав`язували і продовжуть комплекс раба та пасивних споглядачів. Мовляв нас знищували ,відбирали хліб, а ми помирали та їли дітей і "дурной хохол" то все терпів. А що було насправді? Була війна! В якій ми нажаль програли в 1933 році та заплатили велик ціну.


 


"Ми боролися — несамовито! Але матеріали про це досі... засекречені!", — розповів "Експресу" відомий дослідник більшовицького терору, лауреат Національної премії ім. Т.Г. Шевченка, головний науковий працівник Інституту історії України НАНУ, доктор історичних наук Сергій Білокінь. Його підтримали колеги, — професори-історики Володимир Сергійчук та Валентин Мороз, президент історичного клубу "Холодний Яр" (Київ) Роман Коваль, заступник директора Інституту політичних і етно-національних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України Олександр Майборода та заступник директора Інституту історії України НАНУ Станіслав Кульчицький.


БУНТАРІВ ВИНИЩУВАЛИ... ЛІТАКАМИ
- Панове, у 1932-1933 роках сталася страшна трагедія, котру сьогодні визнають геноцидом (свідомим винищенням українського народу) 14 парламентів світу. І Розповіді вчених і очевидців про цей період наповнені страшними подробицями про муки від голоду. І ні слова — про опір, елементарний людський опір сваволі. Чи таке могло статися з нами?!
С. Білокінь:
— Якось я написав, що "озброєний мужчина — це перший і головний ворог большевизму". Та на території Київщини, Уманщини, Черкащини, Вінниччини, Чернігівщини, Харківщині, Дніпропетровщини, Одещини, Луганщини у 20-х — 30-х роках тривала справжня селянська війна. У ній були і зв'язки з петлюрівської еміграцією, і поставки зброї через кордон (тоді з Галичиною), план всеукраїнського повстання проти большевиків, у ці бунтарські загони большевики засилали агентуру... Але все те я знаю тільки з якихось випадкових джерел, бо це абсолютно заборонена на сьогодні тема.
— ???!!!
— Матеріали цього періоду засекречені донині — уся "отаманщина". А її масштаб був такий, як масштаб діяльності УПА; і я не знаю, котрий був більший! І це було несамовито. Один прокурор мені розповідав: "У мене зараз в роботі 30 чи 40 томів однієї групової справи часів "отаманщини", але не можу нашим законодавством їх реабілітувати". "Але ж вони воювали за незалежну Україну, і це їх виправдовує", — заперечую йому. "Ні, — каже, — вони через кордон переправляли зброю, а це вже, за нашим законодавством, кримінальна відповідальність". До сьогодні в такий спосіб в Україні засекречені сотні тисяч досьє. Треба роки систематичного студіювання цього матеріалу, а матеріал — закритий.
Р. Коваль:
— Якийсь час ми не знали про Голодомор. Потім взнали, що він був. Потім дізналися, що він штучний. Але чому ж він стався? Досліджуючи повстанський рух, я знайшов документи ГПУ, які свідчать: наприкінці 20-х — на початку 30-х стався новий виток повстансько-партизанської боротьби проти "московської комуни". Підросло нове покоління, яке пішло в бій.
У мене є свідчення про створення партизанських селянських загонів у 1931, 1932 роках. Тільки за даними ГПУ, від 20 лютого до 2 квітня 1930 року в Україні відбулося 1716 масових виступів, з яких 15 кваліфікувалися "як широкі збройні повстання проти радянської влади". Вони об'єднували до двох тисяч людей, і відбувалися під гаслами: "Верніть нам Петлюру!", "Дайте другу державу!", "Хай живе самостійна Україна!", "Геть СРСР!", "Давайте завойовувати іншу свободу, геть комуну!"
Люди організовувалися, як могли, навіть у кінні загони. Озброювалися вилами, лопатами, сокирами, на околицях повсталих районів виставляли варту. Натовпи селян із співом "Ще не вмерла Україна" ліквідовували місцеві органи влади, а партійці та комсомольці втікали від них у ліс! У зведеннях ГПУ відзначалося, що учасники заворушень об'єднуються, посилають гінців до сусідніх сіл. У деяких селах навіть служили панахиду по радянській владі...
Наприклад, велика, авторитетна родина Кривоносів у селі коло міста Шостий (Сумщина) не пускала у своє село совєтську вдасть до 1932 року! Міліціонерів пропускали в село, але без зброї. І цю оборону большевики змогли ліквідувати тільки з допомогою.... гармат та літаків!
Спротив був шалений. І вони зрозуміли: наш народ навіть такими перемогами не поставити на коліна, для нього потрібні якісь апокаліптичні рішення. Вивезти в Сибір усіх українців — не вистачить вагонів. І тоді Кремль вирішив українську проблему, перетворивши наш народ на перегній.


НЕ БУЛО Б "ОТАМАНЩИНИ" — НЕ БУЛО Б УПА
— Але який ще народ у світі так цілеспрямовано добивали голодом?
О. Майборода:
— Таких прикладів цілеспрямованого морення голодом багатомільйонного народу історія не знає. Хіба що пригадується облога фортець. То для большевиків, щоб примусити працювать у колгоспах українських селян, такою фортецею стала вся територія Радянської України. Адже наші селяни, навіть вступивши "добровільно" до колгоспу, влаштовували радянській владі "страйк по-італійськи"— на роботу ходили, але працювали без віддачі. А терор голодом примусив їх працювати в колгоспі.
] В. Мороз:
— Знаю, що на Сумщині отаман Ващенко протримався до 1928 року й аж тоді був убитий. А останній вовк, знаменитий отаман Кулик, уже сам протримався в підпіллі в лісі до 1934 року (це нині Житомирщина). Коли він зустрічав гепеушника, то казав: "Давай патрони!" — і йому корилися. Не треба фантазувати: імперії завше так робили, винищуючи місцевих і заселяючи своїх. Наприклад, у Північній Америці Британія винищила місцеве населення (індіанців) і заселила цю територію своїм. Те саме в Австралії. Але ми занадто стара і густа цивілізація, тому росіянам нас не вдалося винищити, хоч переселенців з Росії завозили у вимерлі села ешелонами і з комфортом!
] С. Кульчицький:
— І в цей період спротиву із села вилучався найбільш активний елемент, підкреслюю — активний, не заможний, це їх називали "куркулями" і у великій масі депортували. І так зникли об'єктивні передумови для організації спротиву. Крім того, слід брати до уваги, що по українських селах з 1925 року ходили воєнізовані команди на чолі з чекістами, які робили глибокі обшуки та забирали зброю, що залишилася з часів громадянської війни, — уже тоді більшовицька держава готувалася до майбутньої колективізації.
Були "баб'ячі бунти" — у селян відбирали корів наприкінці 1931 — 1932 років (тоді організовувалися колгоспні молочні ферми), і матері, котрим нічим було годувати немовлят, почали бунтувати. Селяни-чоловіки наперед демонстрацій протесту пускали цих жінок, думаючи, що з ними влада воювати не буде. Селяни ішли на владу тисячними маніфестаціями, з чорними прапорами в руках. Усіх цих козаків — за Урал, на Соловки і вислали. І вже в першій половині 1932 року 150 тисяч селян України голодувало. Урожай на кілька місяців цей голод припинив, але потім почалися хлібозаготівлі. І селяни втретє проігнорували розпорядження начальства організувати їх на колгоспні роботи без оплати. Тоді Сталін оголосив це "селянським саботажем", бо врожай 1932 року більш як наполовину загинув, осипався, ніхто його не збирав. І Сталін у січні 1933-го забрав у селян все. Мільйони з 25-мільйонного сільського населення загинули до середини 33-го...
— Тоді чому більшовикам на Західній Україні не вдалося такого зробити?
В. Сергійчук:
— Нам, "східнякам", закидають, що от "ви мовчали в 20 — 30-ті роки, вас могли голодом морити!" Аж ніяк! Ми маємо відтворити таку важливу сторінку в історії, як повстанський рух в Україні 20 — 30-х років. Він був по всій країні аж до 1933 року — масові виступи проти більшовиків та колективізації. Власне кажучи, Українська Повстанська Армія постала завдяки Наддніпрянщині, де повстанський селянський рух і заклав традиції партизанської боротьби XX століття. Тому для мене не новина, що збройна боротьба в роки Другої світової війни виникає саме на західноукраїнських землях, і постання в 1942 році УПА — її закономірний наслідок.
Ми ж забуваємо про те, що вже 27 липня 1941. року у Рівному, на параді, присвяченому Акту відродження Української держави (проголошеному 30 червня у Львові), бере участь Повстанський курінь імені Холодного Яру. Це у Рівному, не на Великій Україні, курінь названо не "стрілецьким", "січовим", а іменем Холодного Яру — селянської повстанської республіки 1919— 1920 років.
Роман Коваль:
— Я використовую у своїх книгах джерельну базу ворогів — ГПУ (військової розвідки). І знаю, що не все можна отримати з архівів. Радянський закон, який досі діє, забороняє видавати справи "нереабілітованих учасників бойових дій проти радянської влади", і трактує боротьбу проти радянської влади як кримінальний злочин. Це ж нонсенс! Досі не прийнято українського закону про реабілітацію учасників визвольної боротьби — отаманів-козаків і старшин армії Української Народної Республіки, не тільки ОУН-УПА! ОУН-УПА — це продовження цієї боротьби.


ХТО Ж ЗАЛИШИВСЯ В ЦІЙ КРАЇНІ?
— Чому сьогодні, коли перед українцями стоїть вибір: дешевий газ — тоді вступ у ЄЕП, дорогий газ — вступ до Євросоюзу, понад половина з нас воліє знову вступити у союз до Росії? Невже історія — поганий приклад?
С. Білокінь:
— За більшовиків нищено-бо всіх, причому всіх кращих із кожного суспільного прошарку, кожної соціальної верстви. Що стосується селянства, а ще більшою мірою духівництва, то тут створюється враження прямого геноциду. Напрошується питання: хто ж залишився в цій країні? Невже тільки нащадки енкаведистів та стукачів? Генетики пояснюють, що "агресивний тип" знищував інші типи і дав більшу кількість нащадків. Сьогодні тисячі одурманених наддніпрянців віддають свої голоси за комуністичних ватажків не тому, що дурніші чи гірші за когось іншого, а тому, що зіпсовано генетичний код.
В. Мороз:
— Але ми вміли відновлювати населення ще з часу навали Орди — Україна має історичну практику. Ось про що треба говорити!
Роман Коваль:
— Ми атакували, нападали, ми були жорстокими до окупанта. Наша жорстокість — це благо. Бо ми захищали право свого народу на цій землі залишитися жити і панувати. Ми стали багатші досвідом боротьби, а отже, сильнішими духом. На шляху лицарських націй навіть поразки обертаються на перемогу...

Джерело: Аристарх Денисюк Станіславович


+ видео: 

БАНДЕРА и БАНДЕРОВЦЫ. РАЗОБЛАЧЕНИЕ КРЕМЛЕВСКИХ МИФОВ

Пільги на проїзд у транспорті українцям видадуть грошима

Другие СМИ пишут

Будуть встановлені нормативи поїздок і розрахунок вартості цих поїздок, - Рева
Кабінет міністрів України вже почав монетизацію субсидій та готує також монетизацію пільг на транспорті. Так, замість пільг у натуральному вигляді українцям буде надаватися грошова компенсація. Про це заявив міністр соціальної політики України Андрій Рева.


 


Він зазначив, що нинішня система надання пільг у натуральному вигляді закріплює соціальну нерівність.

“Наприклад, якщо ви живете в Києві, ви щодня можете користуватися чотирма видами транспорту, а якщо живете в селі в Житомирській області, то ви в кращому випадку раз або два рази на рік будете користуватися метро”, – сказав Рева.


При цьому на сьогоднішній день в країні не встановлені ліміти для пільгового проїзду на транспорті, що стимулює зловживання з боку пасажирів – вони їздять без всяких обмежень, тоді як держава змушена компенсувати вартість проїзду, підкреслив голова Мінсоцполітики.

Нова система, за словами міністра, повинна усунути цей перекіс.


“Встановлюються нормативи поїздок, і йде розрахунок вартості цих поїздок. Потім людині виділяється місячна сума, і, якщо вона живе в місті, де є відповідний транспорт, їй виплачується грошима пільга – і в рамках цієї суми вона користується послугою. Якщо вона живе в сільській місцевості і користується транспортом, то вона передає документи, коли вона проїхала, і їй проводиться компенсація вартості проїзду за місяць”, – пояснив Рева.


Джерело: Погляд

Борис Кривчик: БАЛЛАДА О ВЫБОРАХ (В ОДНОМ ТОМЕ)

В газету от читателей

Довелось мне по жизни быть и режиссером студенческого театра эстрадных миниатюр (СТЭМ). Мы исполняли и куплеты, перелистывая одни, написанные 50 лет назад, показалось, что вчера написаны. Впрочем, судите сами.

 

                      Мы все работали, наверно, когда-нибудь и кем-нибудь.

                                   Мне как-то довелось трудиться

                                   В одной артели небольшой.

                                   Я к делу был, как говорится,

                                   Привязан телом и душой.

                                   В хорошем, дружном коллективе

                                   Работа полным ходом шла,

                                   Мы выполняли диррективы,

                                   Мы перевыполняли план.

                                   Все хорошо, но как назло,

                                   Все нам с начальством не везло.

                        Вот,скажем, первый—старикашка,

                        Он нас все время обижал, выговорами унижал,

                        То вдруг всех премии лишал, то увольнением пужал,

                        Короче, нас совсем, понимаете, прижал.  

                                   Ну, мы, конечно, возмущаться начали,

                                   Хотели было с жалобой идти.

                                   Нам нового начальника назначили,

                                   Сказали, что уж лучше не найти.

                        А начальник-то, надо признаться,

                        Оказался любитель приврать,

                        Очень, братцы, любил потрепаться,

                        Да с трибуны очки повтирать.

                                   Ну, мы, конечно, возмущаться начали,

                                   Хотели было с жалобой идти.

                                   Нам нового начальника назначили,

                                   Сказали, что скромнее не найти.

                        А начальник-то, дядя старательный,

                        Поначалу грешил кумовством,

                        А потом, приглядевшись внимательней,

                        Воровством занялся, воровством.

                                   Ну, мы,конечно, возмущаться начали,

                                   Хотели было с жалобой идти.

                                   Нам нового начальниканазначили,

                                   Сказали, что честнее не найти.

                        А начальник на лодыря смахивал,

                        Все сидел да вздыхал глубоко,

                        Все ходил да ушами размахивал,

                        Оказался дурак дураком.

                                   Ну, мы, конечно, возмущаться начали,

                                   Хотели было с жалобой идти.

                                   Нам нового начальника назначили,

                                 Сказали, что умнеене найти.

                        А начальник-то волю почувствовал,

                        Сразу запил месткому назло,

                        Пил да пил, да совсем не закусывал,

                        И конечно, его развезло.

                                   Ну, мы, конечно, возмущаться начали,

                                   Хотели было с жалобой идти,

                                   Нам нового начальника назначили,

                                   Сказали, что трезвее не найти.

                        А начальник-то, дальше куда уже,

                        Был по женской по линии слаб,

                        Всей артелью, бывало, да за уши

                        Не отташшишь от этих, от баб.

                                   Ну, мы, понятно, возмущаться начали,

                                   Хотели было с жалобой, куда следует.

                                   Нам нового начальника назначили,

                                   Сказали, что по бабам ни-ни-ни!

                        А начальник-то люду рабочему

                        Был ни друг, ни товарищ, ни брат,

                        Он рабочих-то матом все потчевал,

                        Кулаками махал, говорят.

                                   Ну, мы, конечно, возмущаться начали,

                                   На общее собраньесобрались и…!

                                    Нам нового начальника назначили.

                                   Мы с этим по домам и разошлись.

                        Ну не мог я терпеть безобразия

                        И ушел из артели дрянной.

                        Вот, ребята, какая оказия

                        Приключилась однажды со мной.

  

Ну как, вам эта сказка про белого бычка ничего не напоминает? Ба! Да это же наши выборы за последние 25 лет. И еще будут повторяться столько же, если избиратели не поумнеют. А пока они напоминают футбольную команду неудачников, у которых что ни удар по мячу—то в штангу, то в судью!

                                                                                              Борис Кривчик      

 

Нікопольським діткам у садочку поліцейські розповіли правила дорожнього руху (фото)

Жизнь города

Правоохоронці в ігровій формі провели лекцію про правила дорожнього руху та розповіли дітям про правила безпеки. Незважаючи на те, що малюкам 4-5 рочків вони вже добре знають хто такий поліцейський.

 


17 листопада Нікопольські поліцейські завітали до дитячого садочку «Світлячок» у місті Нікополі. Малеча з великою радістю зустріла правоохоронців, які приїхали на новому сучасному авто. Діти приготували для стражів порядку малюнки та аплікації на тему з безпеки дорожнього руху. А правоохоронці в свою чергу подарували дітлахам повітряні кульки з написами та символікою поліції.


Діти з цікавістю грали в гру та слухали поліцейських, а також активно відповідали на запитання правоохоронців.


В ігровій формі інспектори провели заняття з малечею, під час якого роз?яснили правила дорожнього руху, безпечної поведінки, розповіли, як потрібно поводитись коли сам удома і т.д..


Малюки з неприхованою радістю спілкувались з гостями, із задоволенням фотографувалися з правоохоронцями.


Інспектори поліції перевірили їх знання, запитавши про основні правила безпеки, та доповнивши їх необхідними правилами, якщо вони подорожують з батьками на автомобілі, чи переходять дорогу, показавши на прикладі основні дорожні знаки.
Наприкінці зустрічі діти отримали змогу ознайомитись з службовим автомобілем та посидіти за кермом.


Відділ комунікації поліції

Дніпропетровської області

за матеріалами Нікопольського ВП

Справжня медична реформа почнеться, коли запровадять загальнообов’язкове страхування населення, – Андрій Шипко

В Украине

Медична реформа повинна базуватися на загальнообов’язковому соціальному медичному страхуванні. Ця норма має бути закріплена на законодавчому рівні.


Таку думку висловив народний депутат групи «Партія «Відродження» Андрій Шипко під час засідання круглого столу.
За словами політика, мова йде про законопроект № 4981 «Про загальнообов’язкове соціальне медичне страхування в Україні»,


Як ініціатор законопроекту, Андрій Шипко закликав представників медичної спільноти об’єднатись та долучитись до роботи по доопрацюванню документу до другого читання та наголосив на необхідності якнайшвидшого його внесення на голосування.
«Законопроект є чітким і простим. Він відповідає на ключові питання: КОГО ми страхуємо, ЩО ми страхуємо і ХТО страхує?!» - зауважив народний депутат.


Згідно тексту законопроекту №4981 «Про загальнообов’язкове соціальне медичне страхування», визначено кілька груп населення, котрі підлягають страхуванню.


Перша група - всі працюючі громадяни України: бюджетники, ті, хто працює в приватних компаніях, а також військовослужбовці.


Друга група - ті, хто веде незалежну професійну діяльність, яка пов'язана з отриманням доходу.


Третя категорія: це непрацюючі пенсіонери, діти, студенти, всі безробітні, інваліди та жінки, які перебувають у декретній відпустці.


Окрім того, у зв’язку із прийняттям Закону «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» важливим є розмежування джерел фінансування медичної допомоги на ту, яка повинна надаватись за рахунок бюджетних коштів, та ту, яка буде надаватись за рахунок коштів обов’язкового державного страхування.


За словами парламентаря, бюджет галузі не було збільшено, що залишає кризу її недофінансування та унеможливлює проведення реформи.
«Бюджет галузі охорони здоров’я – це 3,5 % ВВП. І ми з вами усі розуміємо, що цих грошей не вистачало і не буде вистачати» - зазначив нардеп. Він підкреслив, що єдиним шляхом подолання цієї проблеми є впровадження страхової системи.


Андрій Шипко зазначив, що Програма медичних гарантій, яку пропонує МОЗ під назвою «медреформа» - не зробить медичну допомогу доступною. Без медичного страхування люди і далі платитимуть за все! «Держава фінансуватиме ті послуги, що увійдуть до Програми медичних гарантій, а медичне страхування оплачуватиме ту допомогу, на яку грошей у бюджеті не вистачить», - наголосив нардеп.
Що ж до питання визначення страховика, то, на переконання Шипко, люди повинні мати можливість обирати його самостійно.


Так, у Проекті Закону №4981 вводиться норма, що страховик обов’язково повинен бути у статусі фінансової установи, але вона може бути як державною, так і приватною.


Іншими словами, страховиками у системі медичного страхування можуть бути: державні фонди, державні страхові організації, лікарські каси, як, наприклад, у Німеччині, а також приватні страхові компанії.


Слід зазначити, що саме цей  проект закону   отримав підтримку у профільному Комітеті Верховної Ради з питань соціальної політики та рекомендований до прийняття за основу.

ПИВО отпускается ТОЛЬКО членам профсоюза

Политика / Криминал

Никопольчане, Осип Шор, прототип Остапа Бендера, был родом из наших краёв. Наверняка, среди нас живут его потомки. И у меня есть обоснованные подозрения, что некоторые из них работают в УЖКХ Никопольского горсовета. Конечно, до «ВЕЛИКОГО комбинатора» им ну никак не допрыгнуть, но попытки они делают. 


 

 

Итак, мы в нескольких наших предыдущих материалах рассказали жителям города о хищении бюджетных средств, выделенных на покраску пешеходных переходов (см:https://www.facebook.com/groups/1277481439033287/permalink/1503582199756542/ ). В настоящее время по этому факту проводится досудебное следствие.


Почти четверть миллиона гривен за фиктивную покраску «никопольских ЗЕБР» были переведены на счёт ФЛП «ДОБИЖА А.В.».
Мы заинтересовались этим СУБЪЕКТОМ предпринимательской деятельности, и ожидаемо проявился негативный сюжет.
Дело в том, что в 2017 году между УЖКХ и ФЛП «ДОБИЖА А.В.» уже заключено ШЕСТНАДЦАТЬ договоров на проведение различных работ. И только ОДИН договор (именно по «зебрам») заключен по результатам проведения тендерной процедуры.


Действительно, в соответствии с Законом Украины «Про публічні закупівлі» Заказчик имеет право заключить прямой договор на закупку БЕЗ ПРОВЕДЕНИЯ ТОРГОВ, если стоимость товара составляет менее 200 000 гривен, а стоимость работ – менее 1,5 миллиона гривен.
Однако, при заключении договора на сумму более 50 тысяч гривен, тендерный комитет УЖКХ ОБЯЗАН был в ОДНОДНЕВНЫЙ СРОК опубликовать в системе «ПРОЗОРРО» Отчет о заключенном договоре (в этом отчете содержаться все основные условия договора).


Мы нашли ОДИННАДЦАТЬ случаев (за 2016-2017 года), когда УЖКХ не опубликовало ОБЯЗАТЕЛЬНУЮ информацию о заключенных с ФЛП «ДОБИЖА А.В.» договорах:
1. Капітальний ремонт пішохідного тротуару по вул.Шульгіна, сума договору 669121 гривен, договор № 449 від 1.09.2017.
2. Поточний ремонт внутрішньоквартальної дороги в межах будинку на вул.Електрометалургів,28, сума договору 87378 гривен, договор № 452 від 1.09.2017.
3. Поточний ремонт внутрішньоквартальної дороги в межах будинку по пр.Трубників,10, сума договору 99759 гривен, договор № 451 від 1.09.2017.
4. Поточний ремонт внутрішньоквартальної дороги в межах будинків на вул.Світла,34-42, сума договору 74004 гривен, договор № 421 від 15.08.2017.
5. Поточний ремонт внутрішньоквартальної дороги в межах будинків на вул.Некрасова,47а-49, сума договору 109142 гривен, договор № 408 від 7.08.2017.
6. Поточний ремонт асфальтобетонного покриття проїзної частини вул.Кооперативна (від вул.Електрометалургів до буд.№2 тв від буд.№34а до вул.Чалого), сума договору 66660 гривен, договор № 335 від 6.07.2017.
7. Поточний ремонт вул.Козака Гонти, сума договору 78400 гривен, договор № 585 від 2.12.2016.
8. Поточний ремонт пров.Кручений,15-Лапинська, сума договору 147000 гривен, договор № 582 від 2.12.2016.
9. Поточний ремонт вул.Камська, сума договору 58800 гривен, договор № 581 від 2.12.2016.
10. Поточний ремонт внкв вул.Каштанова,53,55,65,Гагаріна,58, сума договору 108188 гривен, договор № 579 від 2.12.2016.
11. Розмежування проїжджої частини, сума договору 189965 гривен, договор № 472 від 9.08.2016.


Другими словами, руководители тендерного комитета УЖКХ целых ОДИННАДЦАТЬ раз совершили административное правонарушение, предусмотренное статьей 164-14 админкодекса Украины (наказание - штраф от 12000 до 17000 гривен).


Прошу тех никопольчан, которые живут или работают вблизи перечисленных адресов, сообщить – проводились ли вышеуказанные работы (желательно, с указанием конкретного МЕСЯЦА выполнения ремонта).


Не позволим доморощенным «комбинаторам» спать спокойно…


Виталий Журавлёв
Громадська Спілка "НІКОПОЛЬЦІ"

Рисуем трактор: Никополь, махинации ЖКХ с закупкой тракторов (видео)

Криминал / Никополь, палата №7

Это история как Андрей Петрович Фисак, по предварительному сговору с группой лиц, а именно Тыхенко С. и Зинченко В. провернули продажу городу, через подставное ФОП, несколько тракторов, но почему то 2 трактора в город так и не приехали!

 

Не смотря на подписанные акты о получении техники и уплаченные за нее в полном объеме 2 700 000,00 грн! На сессии Фисак А.П. заверил что недостающие 2 трактора находятся на ответственном хранении у поставщика в г. Марганец, после чего я с депутатом гор совета Максимом Юхно ,поехал проверить сохранность 2 тракторов, по юридическому адресу продавца, которые город уже "получил" и оплатил,на месте мы позвонили поставщику техники, но оказалось....врет не только Зинченко В. но и Фисак ... 


Олег Ковалев

В будущее В прошлое

Навигация