Новий закон "Про освіту” було ухвалено. Під час засідання Верховної Ради депутати вносили правки "з голосу” – зокрема, була відновлена норма, що була проголосована у першому читанні, щодо мінімального розміру заробітної плати у 3 мінімальні заробітні платні – тобто більше 9 600 тисяч. Невдовзі ми проаналізуємо всі правки та напишемо оновлення.Чинний закон "Про освіту” було прийнято аж у 1991 році. З усіма дискусіями довкола нового проекту закону іноді видається, що він перевертає освіту з ніг на голову.
Щоб українська освіта для вас знову опинилась "на ногах”, – відповідаємо на найважливіші запитання.
Я чув про те, що забороняються іспити при вступі дитини в перший клас. Це правда?
Закон вводить поняття територіальної доступності – тобто, кожна школа має взяти дитину, яка живе на її (школи) території обслуговування. У 13-й статті законопроекту прямо вказано, що гарантується право дитини з цієї території навчатися в державній чи комунальній школі.
Але за бажанням, батьки можуть віддати дитину й в іншу школу. Звісно, якщо там будуть вільні місця.
Скільки років буде навчатися моя дитина?
Як правило, діти ходитимуть до школи з шестирічного віку, а навчання триватиме 12 років. Воно розподілиться таким чином:
– початкова школа (1–4 класи, відбір до гімназій відмінять);
– базова середня школа (5–9 класи – гімназія);
– профільна школа (10–12 класи), яка може бути професійною або академічною (ліцеї академічного або професійного спрямування).
Після професійного навчання дитина зможе працювати або продовжити навчання у виші. Академічна школа передбачає поглиблене вивчення предметів та вступ на 1 курс вишу.
Дві перші школи можуть бути як частинами одного навчального закладу, так і двома різними. Планується, що профільна школа з 2027 року (рік появи 10 класу Нової української школи) буде відокремлена від гімназії.
Після кожного з етапів буде проводитись державна підсумкова атестація (може бути у вигляді ЗНО), за результатами якої учнів зараховують на наступний освітній рівень. Зауважимо: після початкової школи це оцінювання слугуватиме лише для моніторингу успішності.
Для досягнення вищих результатів освіти потрібно більше часу. Тому запроваджується саме 12-річне навчання. Втім, міністр освіти Лілія Гриневич наголошувала, що тривалість навчання на бакалавраті планується скоротити на рік – тож загальний час, що люди проводитимуть у класах та аудиторіях, не зміниться.
Що вчитиме моя дитина?
Закон запроваджує компетентнісне навчання.
Компетентність – це не теоретичні знання, які діти отримують у школах зараз. Це впорядковані знання та вміння застосовувати їх у житті.
Законотворці виділили такі компетентності:
– вільне володіння державною мовою;
– здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та щонайменше однією з іноземних мов;
– математична компетентність;
– компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій;
– інформаційно-комунікаційна та цифрова компетентності;
– здатність до навчання впродовж життя;
– загальнокультурна компетентність;
– громадянські та соціальні компетентності: володіння культурою демократії, правовової компетентності, усвідомлення рівних прав і можливостей, толерантність, здатність до соціальної комунікації, здорового способу життя;
– обізнаність та здатність до самовираження у сфері культури;
– екологічна компетентність;
– підприємливість та інноваційність;
– економічна компетентність.
Усі компетентності об’єднуватимуть так звані наскрізні вміння: критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, ухвалювати рішення, вирішувати проблеми.
Законопроект має змінити не лише те, що вчитимуть школярі – а й як.
Він декларує дитиноцентризм та індивідуальну освітню траєкторію. Це означає, що спільно вчителі, батьки та учні зможуть обирати темп навчання, складність та заглиблення в той матеріал, який найбільш цікавий дитині.
Яким чином забезпечуватиметься індивідуальна освітня траєкторія?
Через індивідуальний навчальний план.
Це буде документ, який визначає послідовність, форму і темп засвоєння учнем навчальної програми. Такий план створюється учнем разом зі школою, аби забезпечити його індивідуальну освітню траєкторію.
У проекті закону вказано, що батьки можуть брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини (це стосується дітей з особливими потребами) та/або індивідуального навчального плану (стосується усіх).
Приміром, якщо батько вільно володіє англійською чи є вчителем у центрі з вивчення іноземної мови – він може написати заяву на ім’я директора школи й запевнити, що він сам вчитиме свою дитину іноземній мові. А під час уроку його дитина може бути в бібліотеці та читати книжку. Якщо таке рішення затвердить Педагогічна рада школи, то саме так все і буде.
Я зможу навчати дитину вдома?
Законопроект визнає дистанційне (коли учень вчиться в школі через інтернет), екстернатне (коли школяр самостійно оволодіває навчальним матеріалом), сімейне або домашнє навчання (коли освіту забезпечують батьки) та педагогічний патронаж (якщо дитина за станом здоров’я не може відвідувати заняття в школі, то за нею закріплюють вчителя, який навчає її вдома).
Ці форми освіти дозволять вашій дитині вчитись або вдома (самостійно, з вами чи дистанційно в школі), або з репетиторами чи тьюторами, або в альтернативній школі.
Та в будь-якому випадку учень має пройти оцінювання, аби перейти в наступний клас. Як саме це буде реалізовано, ще має визначити МОН.
Це правда, що я зможу слідкувати за фінансами навчального закладу?
Так.
Навчальні заклади будуть зобов’язані публікувати на своїх сайтах чи на сайтах місцевих управлінь освіти інформацію про використання коштів – тож ви зможете прослідкувати, на що пішов ваш благодійний внесок, скільки грошей виділено на школу та що мало бути закуплено.
До речі, там же ви знайдете ліцензію на здійснення освітньої діяльності, свідоцтво про акредитацію освітніх програм, результати моніторингу якості освіти, інформацію про педагогічний склад та про те, наскільки заклад обладнаний для осіб з інвалідністю.
Також законопроект дозволяє робити цілеспрямовані благодійні внески на користь певної школи. Наразі таке перерахування можливо здійснити на рахунок районного управління освіти, яке потім особисто вирішує, що робити з отриманими коштами.
На що ще з управління школою я зможу впливати?
Батьківська рада – громадський орган самоврядування. Проте її повноваження чітко не прописані в законі і мають визначатись спеціальним законом та статутом школи.
Натомість, в законопроекті деталізовано повноваження піклувальних (у школах) або наглядових рад (у ВНЗ).
Батьки можуть бути членами таких рад. А Піклувальна рада може брати участь у визначенні стратегії розвитку школи та контролювати її виконання, залучати додаткове фінансування, контролювати кошторис, вносити рекомендації, які директор зобов’язаний розглянути, а також вносити засновнику школи подання про заохочення або відкликання керівника.
Окрім того, учасники цієї ради можуть брати учать у роботі колегіальних органів (основний – Педагогічна рада) з правом дорадчого голосу. А ще представники батьківського самоврядування братимуть участь у призначенні керівника школи – вони мають бути членами конкурсної комісії, яка обиратиме директора.
У законопроекті також виписані права батьків.
З важливих: завчасно отримувати інформацію про заплановані та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти – та надавати згоду (або незгоду) на участь дитини в них, а також брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану.
Підручники будуть безкоштовні?
Так, це передбачено проектом закону.
А шкільні обіди?
Вони будуть безкоштовними лише для пільгових категорій учнів. Хоча це не є новелою – у цьому році в держбюджеті передбачено кошти лише на соціально вразливі верстви населення.
Правда, що моя дитина зможе навчатися у приватному навчальному закладі безкоштовно?
Не зовсім.
Держава виділяє фіксовану суму грошей на навчання кожного учня – зараз це близько 10 тисяч гривень на рік, а для дітей з особливими потребами – близько 25 тисяч. Ці кошти будуть направлятися і в приватний заклад, який має ліцензію на провадження освітньої діяльності.
Детальніші механізми використання та контролю за цими коштами будуть виписані в окремій постанові Кабміну.
Але що буде з якістю навчання? Яким чином закон на це впливає?
Законопроект передбачає поняття "освітня послуга". Її якість буде визначитися тим, чи набув учень компетентностей, передбачених тим чи іншим рівнем.
Навіть створюється окремий центральний орган із забезпечення якості освіти – Державна служба якості освіти. Вона матиме територіальні органи в областях. Районні управління більше не будуть "кошмарити” школи з інспекціями та атестаціями.
Навчальні заклади матимуть декілька зовнішніх перевірок:
1) Ліцензування освітньої діяльності – тобто, визнання спроможності школи займатися освітою. Щоправда, усі наявні школи отримають ліцензію автоматично, без проходження процедури, а от нові будуть проходити ліцензування.
2) Інституційний аудит. Це планова перевірка задля контролю якості освіти, яку буде проводити Держслужба якості освіти. Проте якщо школа має громадську акредитацію, – вважається, що вона успішно пройшла аудит.
3) Також можлива позапланова перевірка за ініціативою засновника, керівника, Педагогічної ради, Піклувальної ради та вищого колегіального органу громадського самоврядування (загальні збори або конференція колективу). Якщо діяльність школи не відповідає законодавству або ліцензійним умовам, служба визначає строк усунення порушень. Якщо школа їх не усуне, засновник отримає рекомендації щодо зміни директора, припинення діяльності чи реорганізації школи.
Держава гарантуватиме академічну, організаційну, фінансову і кадрову автономію закладів освіти. Це означає, що орган, у сферу управління якого входить школа, буде лише підписувати контракт з директором після конкурсного відбору, а вже директори призначатимуть вчителів та визначатимуть їхні обов’язки.
Директор призначатиметься лише на 6 років і не зможе обіймати посаду в одній школі більше двох термінів. Нагадаємо, що представники батьківського самоврядування будуть серед членів конкурсної комісії, яка й обиратиме керівника школи.
Яким чином закон впливає на те, аби вчителі в школах стали ще кращими?
Вчитель не буде прив’язаний до обов’язкових програм міністерства.
Школа, звісно, може користуватися типовими освітніми програмами – але може й розробляти свої.
Вчитель отримає більшу гнучкість у виборі та послідовності тем, зможе пропонувати свої методи викладання, привносити у навчання тренінгово-ігровий елемент. Свобода у виборі форм та методів викладання навіть позначена окремим пунктом.
Крім того, запроваджується свобода у виборі місця та виду підвищення кваліфікації вчителя. Закон також передбачає, що педагог має пройти не менше 150 годин підвищення кваліфікації протягом 5 років.
І, звісно, підвищення зарплат – закон передбачає мінімальну зарплату вчителя в розмірі не менше 4 прожиткових мінімумів (на сьогодні це складає 6 736 гривень).
Ми живемо в селі, де немає школи. Де буде навчатись моя дитина?
Законопроект закріплює процес створення освітніх округів та опорних шкіл (закладів, за якими визначена певна територія обслуговування). Цей процес уже рік триває в Україні.
Якщо у вашому селі немає школи, або її закрили через малу кількість учнів – за кошти місцевого бюджету буде організовано безкоштовне довезення до найближчої опорної школи та у зворотному напрямку. Причому, цей транспорт має бути доступним для осіб з особливими потребами: із порушенням зору, слуху та опорно-рухового апарату.
Найменші ж учні – 1–4 класи початкової школи – щоб не обтяжувати їх додатковим навантаженням щоденної дороги до школи і назад, навчатимуться індивідуально або в якійсь іншій формі.
Також можливий варіант, коли школу у вашому селі приєднають до опорної – і вона набуде статусу філії. Це, зокрема, передбачає постанова Кабміну №777. Проте вчитись у такій філії можна буде лише в початковій (1–4 класи) та в окремих випадках у базовій школі (5–9 класи), яка створюється за рішенням засновника. У профільну – 10–12 класи – у будь-якому разі доведеться доїжджати.
Окрім того, учні, які здобувають освіту не за місцем проживання, можуть забезпечуватись гуртожитками.
Діти з інвалідністю будуть навчатись у звичайних школах?
Так. Насправді інклюзивний тип освіти вже поступово впроваджується.
У 2016 році експериментальні інклюзивні класи були відкриті в 11-ти школах Запорізької області. А згідно з постановою Кабміну №753, з 1 вересня 2017 року припиняється набір у школи-інтернати, а діти з особливими потребами мають зараховуватись в інклюзивні класи. До 2022 року органам місцевого врядування рекомендовано перетворити наявні школи-інтернати для дітей з особливими навчальними потребами на заклади іншого типу.
Для чого це потрібно? Так дитина з інвалідністю краще соціалізується, а інші діти вчаться толерантності. Це немає вплинути на рівень освіти або обсяг охопленого матеріалу загалом у класі: у випадку, якщо ця дитина не встигатиме за однокласниками, з нею ще займатимуться індивідуально.
Проект закону також зазначає, що при зверненні особи з особливими освітніми потребами або її батьків – групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами створюються в обов’язковому порядку.
Як буде відбуватись таке навчання?
Діти з особливими потребами мають бути забезпечені всіма необхідними їм матеріалами: книжками шрифтом Брайля, аудіокнигами, у разі потреби вони мають право навчатись жестовою мовою, а в закладах мають бути пандуси та, за можливістю, ліфти. Документ про освіту людям із порушенням зору буде дублюватися шрифтом Брайля за їхнім запитом.
У разі психічних особливостей розвитку, дитина зможе розпочинати навчання з іншого віку та вчитись у початковій та базовій школах довше, при цьому її програма доповниться корекційно-розвивальною складовою. Держава, зі свого боку, має забезпечити підготовку фахівців для роботи з такими дітьми.
Я хочу, щоб моя дитина навчалася в школі релігійним цінностям. Таке можливо?
Так, але лише в приватному закладі (їх можуть створювати й релігійні організації).
Відповідно до закону, державні та комунальні заклади освіти мають бути відокремлені від церкви та будь-яких інших релігійних організацій. Їхнім вчителям та керівництву заборонено залучати дітей до релігійної діяльності.
Джерело: nus.org.ua
1 комментарий