12 серпня, біля меморіалу уславленого кошового отамана Запорізької Січі Івана Дмитровича Сірка, сталась подія, про яку, щоб уникнути всіляких перекручень, перебільшень та пліток, я, як очевидець повинен розповісти всім небайдужим до відродження славної історичної козацької спадщини громадянам України.

Не секрет, що місце поховання відомого лицаря степу запорозького Івана Сірка ніби магічною силою завжди притягувало українців.

Мабуть немає українця, який би не прийшов поклонитись праху великого козацького кошового. До нього приходять за порадою, біля нього присягає українське козацтво до останньої краплі крові захищати незалежність України та її територіальну цілісність. Це сакральне місце, ніби дзвінке і чисте козацьке джерело надає наснаги та вгамовує спрагу спраглим до правди та відродження української національної спадщини.

 

Та про це добре знають і вороги української державності, а тому вони час від часу під виглядом вшанування І. Сірка проводять свої політичні збіговиська зрежисовані в РФ біля місця його поховання. В цьому їм допомагають московські духовні наставники, представники путінсько-гундяївської адміністрації, ракової пухлини на тілі України.

 

Та сталось і цього разу. 12 серпня 2017 року московські скажені собаки, підла звичка яких нам всім відома, намагалися притягти до дзвінкого цілющого козацького джерела, дохлого і смердючого московського кота, в образі сепаратистської консерви пропагандитса Расолова – так об’явив ведучий цього збіговиська, хоча в житі – Расулов Руслан Сайфуллоєвич.

 

Бідолаха вимахуючи конституцією України  та злодійкувато й пе6релякано крутячи більмами намагався внести пропозицію присутнім на цьому збіговиську створити в м. Нікополь незалежну від  Президента України, Верховної Ради та уряду України псевдо-«територіальну громаду», що фактично була закликом до федералізації та розколу України. Як ти зрозумів шановний читачу, нічого спільного із вшануванням пам’яті Івана Сірка  це збіговисько не мало.

 

«Полум’яний виступ пропагандиста Расолова» вчасно зупинив сивочолий Голова ради отаманів Війська запорізького Низового, який майже за загривок спіймав на гарячому шкідливого московського кота  і віддав в руки поліціантів.

 

Після цього збіговисько сепаратистів-лампасників розладилось і зупинилось. Мабуть пропагандист Расолов був основним цвяхом у ньому і вся подальша програма будувалась навколо нього.

 

Пригнічено і перелякано виглядав організатор цього збіговиська, маленький чоловік з потворним округлим черевом, величезним військовим кашкетом, а еполети в нього були на чотири пальці довше, ніж в інших присутніх «генералів». Невдовзі він зник.

Вельмешановний читачу, обіцяю тобі, що в подальшому ми не допустимо подібних збіговиськ, всіляких зайд і пройд  на землі славного Великого луку Запорізького, який від Бога випала честь стати центром формування Війська Запорізького Низового і в цьому нам допомогали 12.08.2017 року, біля поховання уславленого Івана Дмитровича Сірка приводити до тями сепаратистську нечисть  Бог, славні хлопці з громадчького формування  по охороні громадського порядку  та державного кордону України «Самомоборони майдану Дніпропетровської області», козаки  «Затопської січі», «Базавлуцької січі», «Микитинської січі», відважні бійці «Правого сектору» та багато інших небайдужих до долі України  громадян.

Все це бачив власним оком і розповів Вам без прикрас 

Станіслав Каширный «Сірий Стах».

Слава Україні! Героям слава!