Різдвяний піст – це останній багатоденний піст року. Він починається в суботу, 28 листопада за новим стилем і закінчується 7 січня в день великого свята – Різдва Христового. Говіння триває 40 днів і тому в Церковному уставі називається ще Чотиридесятницею, так само, як і Великий піст. Оскільки заговіння на піст припадає в день пам’яті святого апостола Пилипа, тому в народі його ще називають «Пилипівкою».

 

Також, кожен рік, 28-го листопада, свята Православна Церква згадує день пам’яті преподобного Паїсія Величковського престольне свято єдиного у нашому місті чоловічого монастиря заснованого благочинним Нікопольського району ігуменом Никифором (Салімоновим).   

 

З 2006-го року рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату було благословення утворити чоловічий монастир на честь преподобного Паїсія Величковського, який згодом був побудований на території Покровського храму за адресою вул. Дибенко, 2.                    

 

З нагоди свята, запрошуємо мешканців і гостей міста на богослужіння, яке відбудеться 28.11.2015 о 9:00 у монастирському храм на честь преподобного Паїсія Величковського.          

     

Встановлення Різдвяного посту, як і інших багатоденних постів, припадає на давні християнські часи. Уже з IV століття святий Амвросій Медіоланський і блаженний Августин згадують у своїх творах Різдвяний піст. У V столітті про давність Різдвяного посту писав святий Лев Великий, Римський єпископ.

 

Різдвяний піст припадає на зимовий час. Він призначений для освячення четвертої пори року таємничим оновленням духовної єдності з Богом і підготовкою до святкування Різдва Христового. Святитель Лев Великий пише: «Саме утримання символізує чотири пори року, щоб  ми зрозуміли, що постійно маємо потребу в очищені, та що при життєвій розсіяності нам завжди потрібно намагатися постом і милостинею викорінювати гріх, який примножується тлінністю плоті й нечистотою бажань».

За словами Льва Великого, Різдвяний піст – це наша з вами жертва Богу за зібраний урожай та плоди землі, які Він нам дав. «Як Господь ущедрив нас плодами землі, – пише святитель, – так і ми під час цього посту повинні бути щедрими до бідних». 

     

Різдвяний піст встановлений для того, щоб ми до Різдва Христового очистили себе покаянням, молитвою і постом, щоб з чистим серцем, душею і тілом могли благоговійно зустріти Сина Божого, який явився в світ, і щоб окрім звичайних дарів і жертв принести Йому наше чисте серце і бажання слідувати Його вченню. 

 

Піст  тілесний без посту духовного нічого не приносить для спасіння душі, а навіть навпаки, може бути духовно шкідливим. Трапляється це тоді, коли людина, утримуючись від їжі, сповнюється відчуттям власної зверхності від усвідомлення того, що вона постить.

 

Різдвяний  піст взагалі, то, крім просвітницької мети, має і благодійне забарвлення, бо саме на цей піст припадає головне благодійне свято року ― День святого Миколая.

 

Давайте всі, і дорослі, і діти, станемо помічниками святителя Миколая і подаруємо нашу любов, турботу і допомогу дітям, які втратили батьків, батькам, які втратили дітей, вдовам і сиротам, пораненим і скаліченим, вимушеним переселенцям та безхатченкам, людям з особливими потребами і просто тим, хто поруч з нами. Аби виконати євангельські слова не тільки проводячи у читанні Святого Письма, але й в справах наших рук і вчинків. 

 

Період Різдвяного посту – це й гарний момент для примирення з рідними і друзями, звільнення від чвар, які роз’єднують і закладають гріховні зерна в самісіньку душу людини. Піст – це й час миру міжконфесійного. 

Нажаль, сьогодні інформаційний простір переповнений так би мовити непісними, неякісними, некорисними інформаційними стравами, які замінюють нравствені цінноти на дешеву аморальність, котра вимальовується у вигляді так званої норми сучасного життя. Тому людина має навчитися постувати інформаційно. Власно кажучи, розпочати свого роду піст інформаційний! 

Сьогодні ми бачимо, як частина України так і світу на сході перетворилась в руїну. Ось сотні тисяч загиблих, мільйони позбавлені батьківщини, мільйони калік та безпритульних. Чому так сталося? Де початок цього лиха? 

 

У боговідступництві. В тому, що забувши Бога, люди стали жорстокі, егоїстичні, ненаситні. Ще давно пророк про них сказав: «Не змилосердиться людина до людини»  (3 Езд. 15, 19). Отже саме життя навчає нас, як небезпечно відступати від Бога, відкидати віру в Нього, зневажати Його святі заповіді.      

     

Слід усвідомити, що справжній піст пов’язаний з молитвою, покаянням і утриманням від пристрастей і пороків, викоріненням злих справ, прощенням образ. Піст – не мета, а засіб упокорити свою плоть і очиститися від гріхів. Без молитви і покаяння піст стає всього лиш дієтою. Сутність посту виражена в церковній пісні: «Постуючи від їжі, душе моя, і не зчищаючись пристрастей, марно втішаєшся невживанням їжі, бо якщо піст не принесе тобі виправлення, як фальшива, та станеш подібною до злих демонів, що ніколи не їдять».

 

Тож нехай Господь Всемилостивий сподобить всіх нас в наступаючому Різдвяному пості виправляти своє гріховне єство і вдосконалюватися в духовному житті, щоб бути ближчим до свого Творця Неба і Землі. Амінь.     

                                  Матеріал підготував ієродиякон Меркурій (Скороход)