ВСЕ НОВОСТИ:

ВМГО "Студентська Свобода" м. Нікополь: Троїцьке повстання

На території нашого міста Нікополь 8 червня 1919 року розпочалось збройне повстання селян. Народ сіл Нікопольської волості був обурений діями більшовицької влади, тому люди вийшли захищати свої сім’ї та майно. Повстання назвали ТРОЇЦЬКИМ, бо саме 8 червня 1919 року було свято – ДЕНЬ СВЯТОЇ ТРІЙЦІ.
 ВМГО "Студентська Свобода" м. Нікополь: Троїцьке повстання
У 1919 році з сіл Нікопольської волості вивозили продовольство для голодної Радянської Росії, а місцеві більшовики постійно демонстрували свою владу. Був виданий наказ для селян Нікопольської волості про заборону полювання та здачу мисливської зброї. Надалі більшовики планували провести перепис майна селян. Після спроби такого перепису у передмісті Лапинка, селяни побили більшовицьких переписувачів, бо нахабність більшовиків викликала у них спротив, і люди такого стерпіти не змогли.
 
Коли більшовики оголосили мобілізацію та за неявку погрожували карати за законом воєнного часу, коли Лаврін, начальник Нікопольського гарнізону, вимагав лапинців здати зброю, а інакше село обстріляють (тиждень з 3 червня по 9 червня 1919 року був оголошений часом постачання Червоної Армії, а червень мав стати місяцем здачі зброї), населення з обуренням сприйняло звістку про подібні заходи. А коли 6 червня 1919 року більшовики почали насильницьке вилучення зброї у людей, при цьому окремі групи у супроводі членів парткому вилучали ще й взуття та одяг, у селян увірвався терпець.
 
Тому в ніч з 7 червня на 8 червня 1919 року селяни вогнем зустріли реквізиційний загін. Церковні дзвони міста сповістили про його початок (саме початок повстання у велике релігійне свято свідчило про рішучість настроїв людей). Лапинців підтримали селяни багатьох сіл Нікопольської волості. Більшість більшовиків втекли з міста , 594 особи було заарештовано повстанцями, а 16 осіб було розстріляно за вироком суду громади.
Нікопольське тимчасове робітничо – селянське правління очолив М.Петренко. В короткий час вдалося сформувати загони піхоти та кінний підрозділ. Керували повстанням як колишні військові, так і селяни. Повстання виступило під синьо-жовтим прапором УНР, це не сподобалось росіянам із Кам’янки – Дніпровської, тому їхній загін чисельністю у 500 штиків повернулися додому. Троїцьке повстання було антикомуністичним та антибільшовицьким. 
 
Для придушення повстання більшовики прислали інтернаціональний полк, загін чекістів та команду бронепоїзда «Товаріщ Лєнін», вся ця більшовицька армада кинулась на повстанців. Вже 16 червня 1919 року повстання було потоплено в крові угорцями та китайцями. Після бою все було усіяно трупами, а загиблих було настільки багато, що не вірилось очам.
 
Ось так наші пращури сприймали комуністично-більшовицьку владу та намагались дати відсіч тим, хто прагнув «світлого майбутнього».
Ці події свідчать про те, що український народ завжди був бунтарем і намагався ніколи не коритися тим, хто хотів перетворити українську націю в націю рабів. 

Больше комментариев на страницах газеты "ГОРОД Никополь" в соцсетях:

 facebooktelegram,  twitter,Google +, и видео на нашем канале: Канал на youtube


 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.

8 комментариев

луганчанин 8 июня 2015 16:08
История может повторится народ пока молча терпет издевательство правительства и постоянное повышение коммунальных услуг,а рабами условно мы стали,когда все народное либо уничтожилось или перешло в частные руки и народ работает за гроши и живет в нищите в то время как олигархи постоянно приумножают свое состояние,но так долго продолжатся не может.
  • +2
Копчик С. 8 июня 2015 18:04
Не дай нам Боже, повторювати чорну історію України.
Цитата: луганчанин
История может повторится

История всегда может повторится, но пострадают опять простые люди. Любые войны и революции,хоть самые справедливые и гуманные, приводят к разрушению существующего порядка и на себе это чувствуют обычные люди, а не олигархат.
"Більшість більшовиків втекли з міста , 594 особи було заарештовано повстанцями, а 16 осіб було розстріляно за вироком суду громади..." - кто-то уверен, что не попал бы в этот список.
А просто не надо доводить народ до крайней точки кипения. Надеюсь, что наши правители учили историю.
  • +1
депоzit 8 июня 2015 21:46
Извините конечно за наивность, мое первое сообщение на этом сайте, специально зарегился чтоб уточнить у автора. Жители Каменки по Вашему мнению именно не русские а - россияне, и Каменка соответственно на момент Троицкого восстания-Россия. НИКОПОЛЬ - же территориально - УНР. Поле боя это где? Чьи очи наблюдали за боем. Куда подевались трупы китайцев? В 70-х годах прошлого века очевидцам событий было столько-же. Наверняка в архивах есть воспоминания. Может кто поделится. Где ссылки на источники?
  • 0
Pilot 8 июня 2015 23:38
Цитата: депоzit
не русские а - россияне,
А что ,разве русские на украинском языке не росiяне ?
  • 0
Pilot 8 июня 2015 23:50
Нашел вам китайца .Правда одного и живого )) Сергей Борзенко - никопольчанин, (Герой Советского Союза) корреспондент 18 армии ,чьим именем названа улица в п. Чкаловское. Вот что он писал ///В памяти запечатлелись, как страшный сон, приход белогвардейских войск, порка крестьян, расстрел красногвардейцев за забором лечебницы у кургана.

Гражданская война. Проводы отца в Красную Армию и возвращение с
Я понимаю холодный ужас в сердце, когда в Никополь ворвалась конница белых. В тот же вечер на Ярмарочной площади ко мне обратился китаец в красноармейской одежде – с просьбой на непонятном языке. Я спрятал его на чердаке лечебницы и тайком носил ему в кувшине воду, пироги с рисом, хотя меня самого семья Гладких, где оста¬вил меня отец, укрывала в то время от посторонних глаз.
Китайца спас приход Первой Конной армии. Я пошел тогда с ним на митинг и слушал выступление М. И. Калинина.
  • +1
Верона 9 июня 2015 19:55
Время тогда было жестокое, шла гражданская война. Никополь в те годы всё время переходил из рук в руки разных враждующих сил: то Деникин его захватывал, то Врангель, то Махно, то свирепствовали банды атамана Григорьева, атаманши Маруси Никифоровой... Во время Троицкого восстания в 1919 г. в Никополе был расстрелян и 19-летний поэт, революционер Сергей Евдокимов. Современники собрали и издали его стихи, поскольку он успел оставить заметный след в истории Никополя. Сергей Евдокимов был заведующим отделом культуры, содействовал созданию краеведческого музея. В сборнике были не только его стихи, но и стихи других авторов, посвященные Евдокимову. Вот, например:
Высокий, тонкий, с нежною душою,
С улыбкой доброю на молодых устах,
Носился он всегда с пленительной мечтою
О лучшей участи людской, о светлых днях.
В его глазах светилась вечно вера…
  • +2
Мельников Дмитро 11 июня 2015 22:10
Ви забули вказати, що з березня 1919 року по червень 1919 року Євдокимов очолювала реквізиційний загін.
  • 0
Мельников Дмитро 11 июня 2015 22:16
Ви забули вказати, що з березня 1919 року по червень 1919 року Євдокимов ОЧОЛЮВАВ реквізиційний загін.
  • 0

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.