Як вже всім відомо, народний депутат «Фронту змін», активний соратник Турчинова і Яценюка, Антон Геращенко, окрім «Свободи», звинуватив конкретно Юлію Тимошенко в співпраці з Кремлем.
З трибуни ВР він заявив, що : «її ніхто виганяти з коаліції не буде, вона сама незабаром піде». За словами Геращенка, який неодноразово світився на російських телеканалах, його штовхнула на такі висновки позиція Юлії Тимошенко щодо звинувачень з боку екс - голови Держфінінспекції Миколи Гордієнка, особисто Прем’єра Яценюка в корупції. Тобто, іншими словами, всі, хто критикує владу, співпрацюють з Кремлем.
Цитуємо Геращенка дослівно: "Рівень дискусії, який піднятий партією" Свобода "," Блоком Юлії Тимошенко "і Юлією Володимирівною особисто, окремими фриками з БПП по імені Сергій Каплін, гірше, ніж рівень одеського Привозу", - заявив Геращенко.
Під око підозри підпадають всі депутати, які справедливості задля і перед своїми виборцями вирішили докопатися до істини, щоб знайти докази слів Гордієнка, або, у випадку відсутності як таких, відмити репутацію Яценюка, а отже і коаліції, але Антон Геращенко заявив, що "Свобода" і Тимошенко проводять "кампанію, яка розпочата на замовлення Путіна".
На відміну від Геращенка, ми вирішили зануритися в політичну історію Тимошенко і «Свободи», аби зрозуміти послідовність в роботі цих «підозрюваних».
Якщо брати окремо по кожному, то саме «Свобода» під час перебування в Парламенті ініціювала закони про єдину державну мову і роздмухувала цю тему серед населення, тим самим показуючи «зуби» України перед Росією.
Більше того, останнім часом представники «Свободи» в парламенті та на комітетах часто задають незручні питання Уряду Яценюка і його «Фронту змін», завдяки чому потрапляють до списку нелюбові до себе.
Одне із таких запитань часто звучить від Юрія Левченка, стосовно приватизованих державних компаній, і що сьогодні Уряд зробив для їх повернення. Зокрема, йшлося на годині запитань до Уряду стосовно «Укртелекому», який належить не просто приватним рукам, а особисто Ахметову і це під час війни в державі, ми залишаємося залежними від засновника «Партії регіонів» і фінансиста сепаратистів, який за бажання може вирішити перервати зв'язок, який так необхідний громадянам і військовим.
Звичайно ж, чіткої відповіді так ніхто і не дав і цю тему всіма можливими методами намагаються закрити, в тому числі, інколи і провокаційними за прикладом Геращенка, начебто Левченко і Ко, розпалюють ворожнечу в коаліції, задаючи провокаційні, а насправді незручні запитання, прикро, що і Парубій, не даючи змоги відповісти, відразу передає слово іншим депутатам.
Дуже добре завжди працювала схема, коли немає що відповісти, потрібно просто змінити тему і з оборони перейти в наступ.
Що ж стосується іншої політичної сили, яка вже протягом багатьох років є монолітом української політики, це - партія «Батьківщина», подобається це комусь чи ні. Згадаємо лише скандальний запис Юлії Тимошенко в розмові з Нестором Шуфричем, коли Тимошенко заявила:
«Я готова прямо зараз брати в руки автомат і йти стріляти Путіну кулю в лоб (прим. – не плутати з кулею в лоб Яценюка ) …Жаль, що мене не було під час окупації Криму при владі, вони б його навряд чи змогли собі забрати…»
Навряд чи такі директиви своїм агентам в Парламенті роздає Путін. Тому ця розмова ще раз підтверджує статус Юлії Тимошенко, самостійності політика, подобається це комусь чи ні…
Тимошенко вже давно впала в немилість своїм близьким соратникам на чолі з Турчиновим і Яценюком. Після того, як вона вийшла з в’язниці, політичні «лідери» майдану увійшли б в історію, це добре всі розуміли. Тому вже тоді, коли вона знаходилася у в’язниці, розроблявся план знищення Тимошенко як політичної фігури.
З власних джерел журналістам FotNews стало відомо, що під час перебування Яценюка на посаді лідера «Батьківщини» він активно за допомогою свого соратника Турчинова змінював голів обласних ланок на своїх людей.
Схема була дуже простою. Під час відсутності Тимошенко, на загальних зборах партії «Батьківщина», де розглядалося б питання висунення кандидатом в Президенти Юлії Тимошенко, Яценюк планував висунути свою кандидатуру, і, отримавши переконливу більшість від делегатів, показати, що партія хоче саме його бачити не лише новим обличчям і Лідером, але й Президентом, а Тимошенко - звичайним Головою партії з функціями Королеви, тобто, без впливу на діяльність самої партії, яку вона створила.
Ось тільки Революція Гідності і звільнення Тимошенко внесли свої корективи в плани Яценюка. Незважаючи на зрадницьку змову серед лідерів опозиції, Тимошенко переграла «групу» зрадників, залишивши за собою і партію, і самостійність, хоча не без втрат. Після цинічного фіаско знамениті фігури партії виходять з її лав і нашвидкоруч створюють свій «Фронт змін», до списку якого набирають представників силових структур, відомств та їхніх колишніх помічників.
Перші роблять свою справу, як і раніше займаються корумпованими схемами, а інші в якості громовідводу «покривають» все публічними заявами та безглуздими справами, тим самим відволікаючи увагу суспільства від нагальних проблем.
Тимошенко і до сьогодні намагаються приписати газові угоди, за які вона незаконно була засуджена, але будь-який економіст скаже істину, що, не дивлячись на протистояння від Ющенка, Януковича, вона підписала ці договори, хоча і не вона, а Дубина, в яких була закладена ціна, прив’язана до мазуту та ціни на нафту, бо Росія думала, що ціна на нафту буде лише зростати, а в результаті сьогодні, відштовхуючись від цих умов і контрактів, Україна могла б платити найменшу ціну за газ, завдяки санкціям, які збили ціну.
Останньою краплею від Юлії Тимошенко для «Фронту змін» стала її публічно - економічно обґрунтована розкладка в ефірі Шустер life стосовно комунальних махінацій з населенням. Враховуючи той факт, що рейтинг «Фронту змін» різко починає падати, згасання агресії з боку цієї партії цілком очевидне і кандидат для даної провокації цілком логічний.
Антон Геращенко – людина, яка знає все і вся, беручись коментувати у своєму Facebook навіть те, що тільки повинно трапитися.
Хто скільки вкрав, де буде теракт, хто що з’їв, куди пішов, як Чечетов падав, як Янукович топився і т.д. Інколи він нагадує милу «пухлу» довідкову книжку, яка знає все.
Не дивно, що Геращенку довіряють політики озвучувати те, що у них на думці, оскільки Антон Юрійович у результаті проведених журналістських розслідувань свого часу був одним з ключових лідерів харківського молодіжного об'єднання під патронажем Геннадія Кернеса, який активно фінансував молодіжне об'єднання "Новий Харків - нові можливості". Так, у 2002 році саме він на площі Свободи організував і провів мітинг, в якому брали участь близько 3000 чоловік, головною вимогою присутніх було накласти заборону на будівництво біля станції метро "Університет" ресторану "Макдональдс".
Нещодавно Антон Юрійович висловлював думку стосовно того, що повинно бути переслідування за «платні» мітинги організаторів, тоді, можливо, розпочати з себе, як приклад європейського підходу до справ?
Отже, враховуючи політичну складову і самовираження деяких політиків, які, нарешті, стали самостійними і зараз намагаються або очолити, або створити свої корумповані схеми, народу України потрібно чекати і добре подумати, чого вони хочуть для себе у майбутньому, монолітної політичної стабільності і розвитку чи партійно - політичних експериментів з новими обличчями, але непрофесійними підходами.
16 комментариев