Сьогодні, 26 січня 2014 року,  у селі Березноватівка Солонянського району Дніпропетровської області поховали Сергія Нігояна —  двадцятирічного юнака, застреленного 22 січня під час силового протистояння між активістами Евромайдану та «Беркутом». Тисячна колона проводжала його в останню путь. Під час поховання люди співали «Ще не вмерла Україна».
Вірменин за національністю, він був українцем по духу. Народжений тут у простій працьовитій родині, цей хлопець ще не знав життя,  але він знав, що хоче жити у вільній та демократичній державі. Як кажуть односельці, Сергій був спокійним, працьовитим і справедливим, його поважали. Мав активну  життєву позицію, любив поезію Шевченка. Під час останніх подій у Києві зрозумів, що повинен бути на Майдані, та потайки від батьків поїхав.
Тепер його немає... Нехай земля йому буде пухом... Українського героя, юного хлопця, єдиного сина забрала підла куля. Тільки уважний погляд темних очей немов докоряє тим, хто досі думає, що Майдан — то щось далеке й нереальне, та їх не стосується. Або тим, хто за подачку ладен захищати бандитів та ворів. Люди, прокиньтеся — Майдан поруч, він набагато ближче, ніж ви думаєте. Всі на Майдан! Слава Героям! Смерть ворогам!