Шановні відвідувачі блогу Козацького товариства «Затопська січ»! Дуже вдячний Вам за небайдужість до суспільних проявів в нашій державі, вважаю, що кожна людина має право на свою думку, відстоювання своїх поглядів на життя , соціальні події, сформовані життєвим досвідом. Тому деякий негатив, висловлений в коментаріях до наших останніх публікацій, на мою думку, визваний певною неінформованістю про засади,  ідеологію, на яких формувалася громадська організація «Затопська січ».

           Ми  за створення національної держави –  суспільно-політичної системи, створеної народом для розв’язання своїх поточних проблем, реалізації своїх інтересів і забезпечення собі щасливого майбутнього, в якому буде гарантовано, у першу чергу, щасливе життя дітям та людям похилого віку, а всі інші повинні працювати для цього, бо всі були дітьми і стануть стариками.  Національною державою керує обрана народом національна влада. 

       Для нас національна держава – це держава, в якій громадяни інших національностей визнають корінний народ господарем країни, мають не тільки рівні з ним права, але й обов’язки, знають і поважають його мову, закони та історію, мають необхідні умови для свого національного збереження і розвитку, виступають повноважними представниками культури свого народу, а не п’ятою колоною урядів чужих держав.

     Для нас поняття «націоналізм» - це вищий прояв патріотизму, а нація – народ ( не населення) України, який, незалежно від національної приналежності,  розбудовує свою державу, поважає її духовну, історичну спадщину та піклується про майбутнє  своїх поколінь на своїй землі і поза нею.

     Ми завжди з народом, а з владою – тільки доти, доки вона діє в інтересах народу. Ми той зворотній зв'язок, який може донести можновладцям голос народу, а не брехливі оди підлабузників.

      Затопцi за єдину державну мову –УКРАЇНСЬКУ! Без неї ми населення, а не народ, бо не буває двомовної нації. Знання державної мови в цивілізованих країнах вимагає закон. Тоді чого ж в Нікополі, на землі п’яти Запорізьких січей не видається жодної газети українською мовою? Хто, як не держава, допоможе піднятися нашій рідній мові на ноги в урбанізованих колишньою імперією містах?  Натомість топлять рідне, ділять двомовністю «насєлєніє» принижуючи розумові здібності певної частини населення в частині можливості вивчити державну мову.

         Ми виходимо з того, що юдеїв, християн і мусульман об’єднує спільна віра в єдиного Бога. Ось, для прикладу, як це виражено в Корані (Сура 2, 59 (62): „Воістину, ті, які увірували, і ті, хто навернулися в юдейство, і християни, і сабії, які увірували в Аллаха і в останній день і творили благе, – їм їх нагорода у Господа їх, немає над ними страху, і не будуть вони опечалені”.  Але ми за створення в Україні єдиної помісної Православної церкви київського патріархату бо маємо право звертатися до Бога рідною мовою, як всі народи світу, бо в кожній країні церква повинна об’єднувати людей не ділити на конфесії.

          Наші герої - борці за незалежність України  з часів далекої історії до сьогодення!

Наші вороги - імперіалізм і шовінізм, комунізм і нацизм, всяка інша нечисть, що прагне паразитувати на крові і поті українців.

          Ми об’єдналися не для того щоб «випустити кишки зрадникам і приплічникам», а для того, щоб навернути народ до свого коріння, до своєї історії, бо цитую великого сина України Мозолевського:

 ...Так думав я, так я верстав ту ніч, 

Минаючи прадавні кочовиська. 

Попереду була остання Січ - 

Покровська може, може - Чортомлицька, -

Хто зна, хто зна? Тепер про те не вчать. 

Вже й ті знання, неначе лід, розтанули. 

На них міцну поставлено печать: 

Ні першої не знаєм, ні останньої. 

Неначе тут козацтво й не гуло, 

Боронячи наш край від супостата. 

Неначе тої Січі й не було - 

Розорана, розтерзана, розп'ята, 

Залита водосховищем гнилим, 

Дощенту перекопана кар'єрами,

Немов на тому й робимо кар'єру ми, - 

Чим більше нашим предкам дозолим. 

Як тільки їхню пам'ять не ламали! 

Аж поки схаменулись: - О-го-го! - 

А звідки ж проститутки й наркомани? 

Та звідти ж, із безпам'ятства того. 

Якби ж душа високим їм горіла, 

Хіба б вони топили в чарці світ? 

Самі ж ми підрубали їм коріння, 

А нині ще й клянем за сухоцвіт. 

А хто ж нам затикав роти раніше, 

Коли вони були іще малі?.. 

Чорнобиль, хлопці, - страшно. 

Та страшніше -

Новітнє яничарство на землі. 

Ми вчимося в на прикладах своїх предків козаків  правдивої лицарської чесноти, всецілої відданості своєму народові та його визвольній боротьбі від новітнього, найстрашнішого ворога – байдужості.  Ми в епоху ядерної енергетики, надсучасної зброї  взяли в руки шаблі та «пуляємо» із гармат не для того щоб погратися – наша мета розбудити наш приспаний народ, підняти його національну свідомість, навернути до історичної пам’яті.  На своїх заходах, вишколах для молоді ми, на відміну від сучасної реклами, хочемо донести до свідомості, що не «Чернігівське» веде до перемог в спорті, що не «Цельсій» запорука дружби, а «Перепілочка» - не гарантія  здоров’я. 

      Хто був з нами той бачив і знає. Хто не був - приходьте, дивіться і якщо припаде до душі приєднуйтесь. Якщо  не ми - то хто збудує могутню державу - УКРАЇНУ!

Отаман Затопської січі Вiталiй Мандик