ВСЕ НОВОСТИ:

Записки антинародника

Виборча кампанія ще ніколи не була такою прямолінійною, цинічною і водночас тупою. Хоча у цьому виборчому році гармонії в агітаційно-пропагандистському просторі побільшало - тупа реклама для тупого виборця. 

І тут соціологія лише надасть переконання, що таке брутальне визначення жодним чином не ображає людей, які не вміють ображатися. Політична пам'ять просто атрофувалася. У нас кожен третій навіть не відає, що окрім партійних списків буде обирати і мажоритарних кандидатів.

 

Не чули? Коли про це теревенять у кожному телевізорі вже понад рік, коли агітація і пропаганда цілодобово тисне на вуха треба ж бути розумово глухим, щоб не знати таких простих істин і не розуміти їх.

Ті ж таки опитування громадської думки вказують, що у кожного четвертого взагалі жодної думки просто немає - вони не визначилися. І цей діагноз перш за все не через горе від розуму - це спільне наше горе через відсутність розуму у такої багатомільйонної маси.

Їх грабують щодня на мільярди зі сплачених податків до бюджету, у них забирають лікарні у рамках медреформи, заганяють у могили у подовженому передпенсійному віці у рамках пенсійної реформи, їх розводять як останніх лохів скасованими програмами дешевого житла, їм підкидають по 16 гривень до зарплати і 12 гривень до пенсії, тим часом вчетверте за рік піднімають оплату комунальних послуг за напівтеплі батареї, за неякісну воду і усіляке "невидиме" прибирання прибудинкових територій та уявних озеленень.

А от в реалі сам політичний клас озеленюється. Крали завжди, але так нахабно і безстрашно, немов перші більшовики, ще ніколи не було. Ось уже майже три роки владна команда і її недоторкані опричники не приховують свої крадіжки, "відкати" і "дерибани" підприємств і територій. Тепер уся ця братія хоче бути знову переобрана.

А "виборець" вимагає бички в томаті та "згущонку", залатати яму, замінити каналізаційну трубу. Так ніби у парламенті мають бути створені каналізаційна фракція, фракція ремонту та озеленення, фракція консервів та дешевих ліків і непримиренна депутатська група дистриб'юторів цукерок "коровка".

Такий виборець із "жеківськими" стандартами демократії штовхається за прапорцями і надувними кульками, давиться за агітаційними парасолями, проклинаючи тих, хто вже отримав ці сувенірні атрибути покращення.

Стабільність таки справді досягнуто - стабільність дрімучої тупості. Стабільно переважаючої маси продажних біо-організмів з атрофованими мізками, совістю, але з великим шлунком та правом голосу. Їх агресивний обмін бюлетеня через тиждень буде протистояти вибору громадянина. І навіть при уявному чесному підрахунку голосів баланс між плебсом і громадянином невідомий.

Вибори по-телевізійному вже віддавна перетворені на галасливі шоу-базари кандидатів із цілодобовим безперебійним партійним відеороликом. Ні, це не режисери цих виборчих агіток такі бездарні - це таким тупим бачить свого виборця-телеглядача партійно-виборчий штаб, який у дорогих спеціалістів замовляє так звані "фокус-групи". Висновки невтішні - фокус-групи показують, що саме такі ролики дієві для такого глядача. Штаб іменем інтелекту виборців дає добро саме на такі примітивні відео-маразми: дивіться і голосуйте!

Вибори через радіо-приймач - це взагалі феєрія абсурду. Крутнув на Бізнес ФМ - там Луцький вважає, що вода і далі буде мокрою, а небо голубим. Скрутив на Еру - там лідер комуністів Симоненко надає корисні поради, щось на зразок необхідності не закривати двері в підвал на зиму - нехай провітрюється картопля. У випуску новин на іншій ФМ-ці - про нові вила і нові погрози від депутата Ляшка.

Тим часом на іншій станції розповідають, як лідер Ющенко переконує, що українська опозиція знову не українська, а так - агент на агенті. Останнім українцем є лише він, але народ ще не дотягує до усвідомлення його трансцендентної місії. Складається враження що для повної гармонії зі своїм слухачем усіх радіо-редакторів та журналістів одномоментно на час кампанії замінили епічними дебілами під стать смаків попсово-шансонної аудиторії.

Абсурд, який жив в анекдотах ще до 2009-го, вже на осінь 2012-го став щоденними новинами. Приколи й анекдоти непомітно перекочували у виборчі гасла на біг-борди. З часів хрущовського обіцяного прижиттєвого комуністичного раю в СРСР, у нас в Україні ще ніколи не було одномоментно так багато віруючих і блаженних, які завмерли за півкроку до повного добробуту. Від часу проголошення Незалежності і до нинішньої епохи "пізнього биккоко" ще ніколи правителі і народні маси не перебували у такій духовній та інтелектуальній єдності. Люмпен з елітою зрівнялися.

А ті, хто все ще почувається громадянином, тобто уся решта гомо-сапієнсів країни, просто зобов'язані вийти на дільниці, а за потреби - протистояти "підрахуям". Якщо не хочете, щоб ця сусідська пісенька стала нашою народною.

 

Автор: Роман ЧАЙКА


Больше комментариев на страницах газеты "ГОРОД Никополь" в соцсетях:

 facebooktelegram,  twitter,Google +, и видео на нашем канале: Канал на youtube


 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.

1 комментарий

Pavel Makarov 24 октября 2012 12:58
эка. удивил песней. Как говаривал дед еврей из фильма «Москва на Гудзоне», а это где то в 80-х, «В жизни есть два удовольствия, пожрать и посрать» ...
  • 0

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.